НОВИНИ
Останні новини нашої компанії.
ІНВЕСТОРАМ
Інформація для інвесторів та акціонерів.
ЛІЦЕНЗІЯ
ПАТ «Київметробуд» має сертифікат якості ISO 9001:2008
НАГОРОДИ
Нагороди нашого підприємства.
Короткий історичний екскурс

      Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» - провідне в Україні підприємство з комплексного будівництва об'єктів метрополітену, спеціальних підземних споруд і технічних тунелів. Крім того, Київметробуд будує об'єкти гідротехнічної, комунального, житлового та інших призначень.

      16 квітня 2014 виповнюється 65 років від дня створення Управління будівництва метрополітену в м. Києві - «Київметробуд». Першим начальником Київметробуду був призначений Кузьмін Пилип Іванович. У складі Київметробуду були створені будівельно-монтажні підрозділи: будівництво № 1 - начальник Кириленко Костянтин Іванович; будівництво № 2 - начальник Омшанський Георгій Олександрович та обслуговуючі підприємства: автотранспортна контора - начальник Руссо Микола Федорович; електро-механо-монтажно-прокатна контора - начальник Вакуленко Микола Артемович; житлово-комунальна контора - начальник Каплан Ізраїлю Вольфович, і контора матеріально-технічного постачання - начальник Підпалий Микола Данилович. Сьогодні до складу ПАТ «Київметробуду» входять 2 будівельно-монтажних підрозділи, 3 тунельних загони , комбінат виробничих підприємств, автобаза, управління реконструкції і будівництва і працює понад 2500 робітників та інженерно-технічних працівників.

      Перша ділянка Київського метрополітену від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» Святошино-Броварської лінії протяжністю 5,2 км з 5 станціями була введена в експлуатацію 6 листопада 1960 року. За успішне будівництво першої черги метрополітену колектив Київметробуду в 1961 році був нагороджений орденом Леніна, трьом робітникам присвоєно високе звання - Герой соціалістичної праці і 297 чоловік удостоєні орденів і медалей. Таким чином, київські метробудівники здали перший серйозний іспит на «відмінно»: в надзвичайно складних інженерно-геологічних умовах, коли все було «вперше», вийшли переможцями у двобої зі стихією, придбали досвід будівництва підземних споруд і були готові до нових випробувань. Протяжність Святошино-Броварської лінії метрополітену сьогодні становить 23,8 км з 18 станціями.

      При будівництві Святошино-Броварської лінії метрополітену колектив Київметробуду очолювали: Кузьмін Ф.І. (1949-1951 рр.), Часовітін П.Л. (1951-1953 рр.), Холодний А.Л. (1953-1954 рр.), Саприкін Л.Д. (1954-1971 рр.), Семенов А.В. (1971-1987 рр.) І Петренко В.І. (1987 р. по теперішній час).

 

      У 1970 році розпочато і 6 листопада 1982 закінчено будівництво першої частини другої лінії Київського метрополітену: Куренівсько-Червоноармійського напрямку, протяжність 15,6 км з 12 станціями. У період будівництва цієї частини лінії колектив Київметробуду очолював Семенов А.В. Будівництво лінії поновлюється 10 серпня 2004 року і триває під керівництвом Петренка В.І. За цей час колектив Київметробуду спорудив ділянку лінії довжиною 5,15 км від ст. «Васильківська» до ст. «Виставковий центр», що включає в себе чотири станційних комплекси і в даний момент ведеться спорудження ділянки довжиною 2,4 км і двома станціями. В результаті протяжність лінії Куренівсько-Червоноармійського напрямку, складе 20,9 км з 18 станціями.

      У 1982 році колектив київських метробудівників приступив до будівництва третьої лінії: Сирецько-Печерського напряму. Сьогодні тривалість цієї лінії становить 23,9 км з 16 станціями. Колективом Київметробуду на цьому етапі будівництва керує Петренко В.І.

      З моменту створення Київметробуду колективом збудовано та введено в експлуатацію три лінії метрополітену загальною протяжністю 65,18 км з 50 станціями.

      У різні роки були побудовані додаткові виходи зі станцій «Хрещатик» на вул. Городецького та на вул. Інститутську, другий пересадочний вузол зі станції «Хрещатик» на станцію «Майдан Незалежності», а також другі виходи зі станцій «Лівобережна», «Гідропарк», «Лісова» і «Дарниця».

      ПАТ «Київметробуд» здатний вирішувати складні інженерні завдання при будівництві різних споруд і будує весь комплекс споруд метрополітену, гірські, залізничні, спеціальні тоннелі та багато інших споруд різного призначення в Україні та ряді пострадянських держав:

          - Гідротехнічний тунель на каналі Дніпро-Донбас (довжина 6,6 км, діаметр 5,5 м). Проходка здійснювалася в складних і гідрогеологічних умовах з застосуванням спеціальних методів за 3,5 року кількісним колективом до 150 осіб;

          - Гідротехнічний тунель на Донському магістральному каналі (6,0 км, діаметр 6,0 м). Проходка здійснена за 3,5 року колективом до 150 осіб;

          - Новоросійський нафтопровідний тунель (довжина 3,3 км, діаметр 5,6 м). Проходка здійснена із застосуванням буро-підривного методу за 2,5 року колективом до 50 осіб;

          - Головний міський безнапірний каналізаційний колектор (довжина 9,0 км, діаметр 3,6 м) в м. Києві. Проходка здійснена двома механізованими щитами за 4 роки колективом до 100 осіб;

          - 2 нитка головного міського каналізаційного колектора (довжина 9,81 км, діаметр 3,6 м); - Водопровідні тунелі (довжина 6,7 км, діаметр 2,5 м, 3,6 м) в м. Києві;

          - Приморський каналізаційний колектор (довжина 1,5 км, діаметр 3,6 м) в м. Одесі. Проходка здійснена за 2 роки колективом до 30 осіб; - Двоколійний залізничний тунель (довжина 700 м) у м. Воронеж. Проходка здійснена за 2 роки колективом до 50 осіб;

          - Гідротехнічні тунелі на каналі Дніпро-Інгулець (довжина 2,2 км, діаметр 6,0 м). Проходка здійснена за 2 роки колективом до 50 осіб;

          - Одноколійний тунель на залізничний лінії Іджеван-Раздан в Вірменії (діаметр 8,5 м). Проходка здійснена із застосуванням буро-підривного методу в скельних ґрунтах за 3 роки колективом до 70 осіб;

          - Опускні колодязі (діаметр 40 м) і похилі галереї (діаметр 9,0 м) на чотирьох Криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатах;

          - Підземний комплекс Дністровської ГАЕС. Вертикальні, горизонтальні та похилі водоводи розрізом до 100 кв. м проходяться буро-вибуховим способом, дренажні штольні - механізованим комплексом в скельних грунтах;

          - Каналізаційні колекторні тунелі в м. Чернівці; - Пішохідні тунелі в м. Києві;

          - Реконструкція площі перед НСК "Олімпійський" з будівництвом торговельно-розважального центру;

          - Реконструкція та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів № 5 в с.Підгірці Обухівського району Київської області;

          - Будівництво першої черги пасажирського вокзального комплексу станції «Дарниця» Південно-Західної залізниці;

          - Житлові будинки для працівників Київметробуду загальною площею близько 239 тис. кв. метрів;

          - Реконструкція залізничних вокзалів у м. Вінниця та м. Ужгород;

          - 8 гуртожитків загальною площею 20660 кв. м.;

          - Дитячі дошкільні установи на 710 місць;

          - Школу на 1072 учнівських місць;

          - Піонерські табори на 240 місць.

      Вперше в Україні ПАТ «Київметробуд» запроваджено новий вид підземного будівництва - освоєння підземних просторів великих розмірів в складних гідрогеологічних умовах і щільної міської забудови. Такі об'єкти споруджені під бульваром Дружби Народів, під площею Слави в м. Києві.

      У 2001 році до 10-річчя незалежності України, в столиці м. Києві проведена реконструкція її центральної площі - «Майдану Незалежності», де були застосовані нові технології будівництва, всі конструкції виконані в монолітному залізобетоні із застосуванням інвентарної опалубки в комплексі з впровадженням пластифікаторів та хімічних добавок до бетону. Подача бетону до місця укладки здійснювалась з застосуванням бетононасосів. Впровадження цих технологій дозволило в стислі терміни виконати будівельно-монтажні роботи.

      Крім того, фахівці Київметробуду залучались для консультацій та спорудження водоводів ГЕС в Єгипті, автодорожніх тунелів в Афганістані, залізниці в Сирії, метро і залізничних тунелів в Індії. У 1990 р. за контрактом Київметробуд виконував роботи з укладання постійних колій в метрополітені міста Софії (Болгарія).

      При будівництві ліній Київського метрополітену та тунелів різного призначення колективом Київметробуду у співпраці з ДПІ «Укрметротунельпроект» і іншими науково - дослідними організаціями розроблено і впроваджено в будівництво підземних споруд цілий ряд прогресивних технологічних процесів, нових конструкцій, комплексна організація гірничопрохідницьких робіт, інші досягнення науково - технічного прогресу, часто вперше в практиці світового та вітчизняного метро і тунелебудівництва:

          - Пересадочна станція метрополітену глибокого закладення колонного типу із збірних залізобетонних елементів;

          - Станція метрополітену «Золоті ворота» глибокого закладення колонного типу з комбінованою оброблення;

          - Проміжний вестибюль станції «Золоті ворота» (споруджений опускним способом на глибину 30 м. в умовах щільної багатоповерхової забудови);

          - Транзит прохідницького комплексу Herrenknecht через практично готову станцію "Виставковий центр".

     Зараз колектив ПАТ «Київметробуд» трудиться над спорудженням станцій «Іподром» та «Теремки» Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену.

01601 Київ, вул. Прорізна,8